ЛІНА КОСТЕНКО ***

Вірш, що завжди мене надихає!  Давайте цінити кожну мить життя!

***
Вже почалось, мабуть, майбутнє.
Оце, либонь, вже почалось...
Не забувайте незабутнє,
воно вже інеєм взялось!

І не знецінюйте коштовне,
не загубіться у юрбі.
Не проміняйте неповторне
на сто ерзаців у собі!

Минають фронди і жіронди,
минає славне і гучне.
Шукайте посмішку Джоконди,
вона ніколи не мине.

Любіть травинку, і тваринку,
і сонце завтрашнього дня,
вечірню в попелі жаринку,
шляхетну інохідь коня.

Згадайте в поспіху вагона,
в невідворотності зникань,
як рафаелівська Мадонна
у вічі дивиться вікам!

В епоху спорту і синтетики
людей велика ряснота.
Нехай тендітні пальці етики
торкнуть вам серце і вуста. 

Особливе для мене - Ліна Костенко

Вчора був один із тих щасливих днів, коли ти радієш і наче летиш на крилах. Я знайшла. Я купила книжку. Не просто книжку. Точніше просто книжку, але надто особливу для кожного українця. Книжку Ліни Костенко...

Ця книжка не просто "гарячі пиріжки", які усі розбирають. Я обдзвонила три книгарні, приїхала через дві години...книжок немає. Лише в одній, залишилось декілька примірників.
Це подих свіжого повітря у нашому буденному житті.
Відкриваю і читаю першу сторінку...і в очах вже сльози, а у горлі комок...бо це про мене, про нас...про українців...
"...тільки відчуваю якийсь неспокій, ніби якісь фантомні болі душі..." Ліна Костенко